Цікава географія: вірші про всі країни й столиці Європи із прапорами.
ПРО ВОДУ
У річках і озерах України не залишилося ідеальної питної води.
У квітні Україна відзначала День довкілля. Одним з головних компонентів чистоти природи і нашого життя, звичайно, є вода. Коли мова заходить про воду, ми здаємося собі надзвичайно багатими: понад 70 тисяч річок і струмків, близько 20 тисяч озер відзначені на карті України. Але саме це здається достаток робить нас не в міру марнотратними і навіть по-варварськи неповажними до водних екосистем. Вчені та гідробіології давно б'ють на сполох: людям пора навчитися бути дбайливими господарями, а не тільки споживачами..
Цікава географія: вірші про всі країни й столиці Європи із прапорами.
Географія села Івано - Благодатне
Географія села Івано – Благодатне.
Село Івано –Благодатне.
Кіровоградського району .
Кіровоградської області.
Перша документальна згадка – 1883 рік.
Кількість населення - 628 чоловік.
Географічне положення.
Знаходиться в 19 кілометрах на захід від обласного центру, на межі Кіровоградського та Маловисківського районів. Протяжність із заходу на схід
5 км., з півночі на південь близько 2 км.
Поряд з селом проходить автомагістраль міжнародного значення М – 12, та Е – 50, гілка магістралі Дніпропетровськ – Київ, до Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова, Кракова (Польща).
До 1939 року Івано – Благодатне входило до складу Єлисаветградківського повіту Одеської губернії. Внаслідок адміністративно – територіальної реформи село увійшло до складу Великовисківського району Кіровоградської області.
Село розташоване на Східноєвропейській платформі, Придніпровській височині, Український щит, Кіровоградський блок. На днищі глибокої балки міцні породи щита , вийшли на поверхню окремими кам’яними брилами.
В геологічній будові переважають породи Кайнозойської ери, Палеогенового періоду – глини, піски, пісковики.
Форма рельєфу – денудаційно – акумулятивна рівнина (хвиляста рівнина), середня висота 100- 200 метрів. Акумулятивні рівнини – плоскі і терасовані низовини та долини річок.
Водно – ерозійний тип рельєфу. Дрібні форми рельєфу : річкова долина, яри, балки, урочища. Техногенний тип рельєфу представлений піщаним кар’єром.
Корисні копалини: Шостаківське родовище каолінових глин, Івано – Благодатнівське родовище вогнетривких глин, ведеться видобуток піску для виробництва високоякісної тротуарної плитки та пресованої цегли.
Клімат: середня річна кількість опадів 450 – 550 мм/р
Середня температура січня - 9 градусів (min – 35)
Середня температура липня + 23 – 24 (max +40)
Це недостатньо волога, тепла зона, тривалість сонячного сяйва 1700 – 2000 годин/рік. Тривалість без морозного періоду – 160 – 170 днів/рік.
Ґрунти: переважно чорноземи звичайні, сірі лісові.
Поверхневі води належать до басейну р. Південний Буг. Представлені малою річкою , притокою річки Грузька. В середній течії притоки, шляхом розширення русла утворився ставок. Забезпеченість водними ресурсами недостатня. Підземні води знаходяться в українському кристалічному масиві.
Рослинність: природний ясено – дубовий байрачний ліс, штучні лісові насадження; акація, клен, ясен, липа, дуб, каштан. Травяний покрив; очиток, конвалія травнева, анемона, ряст, проліски, тюльпан дібровний, фіалки, горицвіт. Чагарникові зарості; терен, шипшина, глід. Лісостепова – рослинність; пирій повзучий, суничник наземний, тонконіг, степове різнотравя, типчак. Обводнені місця – лучна, болотна, водна рослинність; очерет звичайний, осока гостровидна, рогіз вузьколистий, ряска, кушир.
Сільськогосподарські культури: зернові – озима пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, просо, соняшник.
Технічні культури – рапс, соя.
Тварини: дикі свині, їжаки, лисиці, куниці, зайці, ящірки, ропухи земні, жаби земляні. Птахи: канюк, журавель, лебеді, сова, яструб.
Ландшафти: Лісостепова зона, Південно – Придніпровська височинна лісостепова область. Вид ландшафтів підвищених рівнин, розчленованих балками та ярами з типовими чорноземами і темно – сірими опідзоленими грунтами, переважно розорані.
Загальна забрудненість навколишнього середовища – забруднення місцевої водойми каналізаційними стоками (близько розташована обласна протитуберкульозна лікарня), стихійні сміттєзвалища.
Природоохоронна діяльність: охорона грунтів від водної та вітрової ерозії, охорона лісових насаджень від вирубування, ліквідація стихійних сміттєзвалищ.
Топоніміка села. До того як село у 1883 році дістало назву Івано – Благодатне, жило у ньому два пани: пан Макей та пан Заградський. Село яке належало Заградському було більше. Іванівка, де господарював пан Макей, була менша, лише три вулиці. На самій верхній вулиці, на початку була школа. За переказами, пан Заградський відібрав у Макея його частину і з того часу почав називати село; Івано – Благодатне.
Урочище «Романівське» Оникіївського лісгоспу місцеві жителі називають «Макітра». Підставою для такої назви стала форма рельєфу самого урочища. Воно має вигляд округлої западини, схоже на макітру (горщик в якому перетирали мак).
Господарська діяльність. На території села діють ПСП «Мрія», сільськогосподарське підприємство «Агро Дар», цех по переробці риби, піщаний кар’єр
Село Івано –Благодатне.
Кіровоградського району .
Кіровоградської області.
Перша документальна згадка – 1883 рік.
Кількість населення - 628 чоловік.
Географічне положення.
Знаходиться в 19 кілометрах на захід від обласного центру, на межі Кіровоградського та Маловисківського районів. Протяжність із заходу на схід
5 км., з півночі на південь близько 2 км.
Поряд з селом проходить автомагістраль міжнародного значення М – 12, та Е – 50, гілка магістралі Дніпропетровськ – Київ, до Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова, Кракова (Польща).
До 1939 року Івано – Благодатне входило до складу Єлисаветградківського повіту Одеської губернії. Внаслідок адміністративно – територіальної реформи село увійшло до складу Великовисківського району Кіровоградської області.
Село розташоване на Східноєвропейській платформі, Придніпровській височині, Український щит, Кіровоградський блок. На днищі глибокої балки міцні породи щита , вийшли на поверхню окремими кам’яними брилами.
В геологічній будові переважають породи Кайнозойської ери, Палеогенового періоду – глини, піски, пісковики.
Форма рельєфу – денудаційно – акумулятивна рівнина (хвиляста рівнина), середня висота 100- 200 метрів. Акумулятивні рівнини – плоскі і терасовані низовини та долини річок.
Водно – ерозійний тип рельєфу. Дрібні форми рельєфу : річкова долина, яри, балки, урочища. Техногенний тип рельєфу представлений піщаним кар’єром.
Корисні копалини: Шостаківське родовище каолінових глин, Івано – Благодатнівське родовище вогнетривких глин, ведеться видобуток піску для виробництва високоякісної тротуарної плитки та пресованої цегли.
Клімат: середня річна кількість опадів 450 – 550 мм/р
Середня температура січня - 9 градусів (min – 35)
Середня температура липня + 23 – 24 (max +40)
Це недостатньо волога, тепла зона, тривалість сонячного сяйва 1700 – 2000 годин/рік. Тривалість без морозного періоду – 160 – 170 днів/рік.
Ґрунти: переважно чорноземи звичайні, сірі лісові.
Поверхневі води належать до басейну р. Південний Буг. Представлені малою річкою , притокою річки Грузька. В середній течії притоки, шляхом розширення русла утворився ставок. Забезпеченість водними ресурсами недостатня. Підземні води знаходяться в українському кристалічному масиві.
Рослинність: природний ясено – дубовий байрачний ліс, штучні лісові насадження; акація, клен, ясен, липа, дуб, каштан. Травяний покрив; очиток, конвалія травнева, анемона, ряст, проліски, тюльпан дібровний, фіалки, горицвіт. Чагарникові зарості; терен, шипшина, глід. Лісостепова – рослинність; пирій повзучий, суничник наземний, тонконіг, степове різнотравя, типчак. Обводнені місця – лучна, болотна, водна рослинність; очерет звичайний, осока гостровидна, рогіз вузьколистий, ряска, кушир.
Сільськогосподарські культури: зернові – озима пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, просо, соняшник.
Технічні культури – рапс, соя.
Тварини: дикі свині, їжаки, лисиці, куниці, зайці, ящірки, ропухи земні, жаби земляні. Птахи: канюк, журавель, лебеді, сова, яструб.
Ландшафти: Лісостепова зона, Південно – Придніпровська височинна лісостепова область. Вид ландшафтів підвищених рівнин, розчленованих балками та ярами з типовими чорноземами і темно – сірими опідзоленими грунтами, переважно розорані.
Загальна забрудненість навколишнього середовища – забруднення місцевої водойми каналізаційними стоками (близько розташована обласна протитуберкульозна лікарня), стихійні сміттєзвалища.
Природоохоронна діяльність: охорона грунтів від водної та вітрової ерозії, охорона лісових насаджень від вирубування, ліквідація стихійних сміттєзвалищ.
Топоніміка села. До того як село у 1883 році дістало назву Івано – Благодатне, жило у ньому два пани: пан Макей та пан Заградський. Село яке належало Заградському було більше. Іванівка, де господарював пан Макей, була менша, лише три вулиці. На самій верхній вулиці, на початку була школа. За переказами, пан Заградський відібрав у Макея його частину і з того часу почав називати село; Івано – Благодатне.
Урочище «Романівське» Оникіївського лісгоспу місцеві жителі називають «Макітра». Підставою для такої назви стала форма рельєфу самого урочища. Воно має вигляд округлої западини, схоже на макітру (горщик в якому перетирали мак).
Господарська діяльність. На території села діють ПСП «Мрія», сільськогосподарське підприємство «Агро Дар», цех по переробці риби, піщаний кар’єр
Немає коментарів:
Дописати коментар