Розвиток пізнавальних інтересів на уроках
географії
шляхом використання
інтерактивних методик.
У національній доктрині розвитку
освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти -
створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина
України...», а Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує:
«Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток
його здібностей і обдарувань».
Нові завдання шкільної освіти в
Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального
процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують
формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми
живемо у третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку
всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність
демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не
повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони
потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є
актуальним сьогодні.
Формування пізнавального інтересу -
необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з
каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає
змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба
вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю.
Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні
зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги
психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від
ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів. Знання сприяють виникненню, розширенню і
поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну
активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані
пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться
зацікавленість до навчальної діяльності.
Моїм найголовнішим завданням на кожному уроці є активізація пізнавальної
діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок
спочатку розв'язую принципове
завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу -
повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми,
самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування,
мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.
Класична педагогіка минулого
стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому я надаю перевагу тим методам, що передбачають
залучення учнів до активного здобування знань. Під час ознайомлення
учнів з новим матеріалом використовую емоційну розповідь, що викликає
інтерес школярів не тільки до географії
, а й до вчителя як особистості. Цей прийом допомагає учням відчути себе повноправними учасниками
навчального процесу. Пізнавальні і творчі завдання, застосування різних
прийомів співробітництва, діалог, групова та індивідуальна робота, це сприяє зміцненню інтересів дітей. З метою активізації пізнавальної
діяльності, я на кожному уроці застосовую елементи інтерактивних технологій,
творчі проблемні завдання, що
забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії
формування.
В навчальному процесі ми часто спостерігаємо за тим
як учні уважно слухають вчителя , складають схеми, працюють з документами, виконують
поставлені вчителем завдання і
мало задумуємось над тим що діти стають лиш об’єктами навчального процесу. Такі
учні не мають власної активної
позиції, не можуть застосувати свої знання у змінених умовах, не презентують
свого бачення вирішення конкретної
проблеми, вони майже не говорять на уроках, бо не хочуть говорити. Тому слова
вченого педагога Ашлі Монтагю « У
навчанні важливо те, що вдається витягнути з учня, а не те, чим його
наповнити», стали стилем моєї педагогічної роботи. Заговорити з учнями як з партнерами,
прислухатися до аргументацій учнем
власної точки зору , разом знаходити правильне рішення, сприймати учня як суб’єкта навчального процесу
– це мета моєї роботи. Для того щоб в
учня пробудити відчуття першовідкривача,
треба забезпечити, щоб його особа була у
центрі усієї діяльності, а вчителю потрібно стати посередником між діями суб’єктів. Під час кожного уроку намагаюся бути для
дітей помічником, просто підтримую кожного, навіть якщо учень не розуміє
матеріал або помиляється у
відповідях. Створення «ситуації успіху»
це обов’язковий елемент моїх уроків.
Вважаю, що всі учні , якщо
створити їм належні умови, можуть проявити ті чи інші здібності. Практикуючи
різні типи уроків я часто
застосовую ігри, географічні диктанти, прийом
«викресли слово з логічного ряду», розв’язування кросвордів. Такі елементи
зацікавлюють учнів, знімають напруження, розвивають пам'ять. В ході тематичного оцінювання пропоную учням
різнорівневі завдання або тести. Часто проводжу такі уроки в формі змагань та конкурсів,
поділяючи клас на групи. Учні відповідають, а потім, підсумовуючи бали оцінюють
свої знання. Під час уроку намагаюся, щоб матеріал кожного уроку був не
сухим констатуванням теорії, а насичений цікавими фактами.
Починаючи з п’ятого класу, привчаю учнів працювати з підручником,
додатковою літературою, картою. Особливу увагу приділяю вивченню географічних термінів і понять, географічної номенклатури. Заздалегідь записую їх на дошці, а потім
разом з учнями опрацьовую і пропоную записати до словників.
При використанні інтерактивних методик
важливим є звернення до думки учня як на
етапі визначення мети уроку, так і під час підбиття підсумків уроку. Також
важливо знати чи досягли учні очікуваних результатів уроку. Тому мета уроку
повинна бути зрозумілою учням і посильною для досягнення. Одним із головних
прийомів є фіксація мети, очікуваних результатів на дошці, щоб повернутися до
неї наприкінці уроку й переконатися, що мета досягнута.
Основними запитаннями для перевірки
очікуваних результатів які я використовую є:
-
Що нового дізнались на уроці?
-
Що вас найбільше зацікавило?
-
Про що ви хотіли б
дізнатись більше?
-
Як ви будете використовувати ті знання, що отримали на
уроці?
Ці та подібні питання можна ставити і
під час перевірки домашнього завдання.
У процесі інтерактивного навчання
учитель та учень є рівноправними учасниками .
Але не потрібно забувати і про те що вчитель зобов’язаний бути
«кращим із кращих». Демократичний стиль управління учнівським
колективом є характерною ознакою моєї педагогічної діяльності.
У процесі застосування інтерактивних
технологій, як правило, моделюю реальні життєві ситуації, пропоную проблеми для
спільного розв’язання, застосовую рольові ігри. Все це, створює атмосферу співробітництва,
творчої взаємодії в навчанні.
Серед інтерактивних методів надаю
перевагу використанню нескладних вправ на уроках історії, правознавства та географії.
Наведу декілька прикладів.
Метод «мозковий штурм» .
«Мікрофон»
Робота в парах (групах) .
Два – чотири – всі разом
Навчаючись – учусь
Технологія «незакінчене речення»
-На уроці я навчився..
- я зрозумів…
- тепер я вмію…
- цікаво було дізнатися про те, що..
Зупинімось детальніше на методі
побудови «асоціативного куща». На початку роботи вчитель визначає одним словом
тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам'яті
стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім -
другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово
«розростається».
Цей метод універсальний, адже може
використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх
етапах уроку.
Висновок.
У процесі вивчення історії, правознавства і географії, з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів
до цих предметів слід дотримуватись таких методичних умов: створювати на
кожному уроці і для кожного учня ситуацію успіху, забезпечуючи позитивну
атмосферу уроку, виставляючи оцінку (бал) кожному учню; використовувати ігри та
ігрові ситуації, різні види рольових ігор; запроваджувати елементи проблемності
на уроці; використовувати різноманітні види самостійних робіт, враховуючи
пізнавальні можливості учнів, їх уміння і навички та схильність до гуманітарної чи математичної
сфер пізнавальних умінь; проводити заплановані екскурсії; застосовувати різні
типи та форми проведення уроків, інтерактивні технології навчання (робота в
групах, парах, індивідуальні завдання, взаємонавчання тощо),
особистісно-орієнтований підхід.
Немає коментарів:
Дописати коментар